Релігійна Організація "Курія Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні"

ІСТОРІЯ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІДІЄЦЕЗІЇ

Король Казимир Великий, який приєднав Галицьку Русь до Польщі, та його наступник Людвік Венгерський та королівський губернатор Русі, князь Владислав Ополчик, просили у Святого Престолу створити належну католицьку церковну організацію в Русі.

13 лютого 1375 р. - Папа Григорій XI оголосив Буллу "Debitum pasiomb sofficii", згідно з якою церква в Галичі була заснована архієпископом, митрополитом, а церкви Перемишля, Володимира та Хелму повинні були підлягати йому як допоміжні. Папська Булла започаткувала належну організацію церкви в Русі. Святий Престол зарезервував за собою призначення найбільш найвідповідніших пастирів для нових єпархій. Князь Владислав Опольчик після успішного заснування архієпископства в Галичі, разом із трьома допоміжними єпископствами, попросив папу перенести столицю митрополії з покинутого та не дуже захищеного, податного на напади литовців та татар Галича до Львова, який був найважливішим та найнаселенішим містом у країні.

26.04.1946 - радянська влада змушує архієпископа Євгенія Базяка, львівського митрополита, назавжди покинути Львів.

16.01.1991 - Іван Павло ІІ відродив діяльність Львівської Архієпархії. До її складу входили Волинська, Станіславська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області, що історично відповідали довоєнним дієцезіям - Львівській (за винятком території Любачова, що залишився у Польщі), Луцькій та частково Перемишльській (Польща) та Ясскій (Румунія). У 1996 році Волинська та Рівненська області були повернуті до відновленоїї Луцької Архідієцезії.

Архієпископом Львівським призначено єпископа Маріана Яворського, який очолював Львівську архієпархію в Любачові - невеликій частині колишньої Львівської архієпархії, яка після Другої світової війни залишилася на польській території та зберегла львівські церковні традиції. З осені 1989 року єпископ Яворський кілька разів відвідував Україну, де його вже зустрічали як свого архієпископа, законного наступника львівських митрополитів. Іван Павло ІІ виправдав цю кандидатуру у своєму листі від 10.01.1991 р.: «Оскільки до цього часу митрополича церква латинського обряду у Львові залишалася покинутою, ми вирішуємо більше не підтримувати її в такому стані, а призначити їй архіпастиря для святої служби. Тому що Ти, шановний Брате, добре знаєш цю Архідієцезію, оскільки до цього часу Ти був її Апостольським Адміністратором, вважаємо, що це найбільш доречно не комусь іншому, а Тобі довірити керувати нею. Тому, використовуючи повноту нашого Апостольського авторитету та гідності, цим Розпорядженням призначаємо, оголошуємо та встановлюємо Тебе Архієпископом зазначеної Львівської церкви латинського обряду з правами та обов'язками, що належать до вашого служіння”.

Єпископами-помічниками у Львові були отець Рафал Керніцький, OFM Conv, багаторічний настоятель Львівського Катедри та Марціян Трофімяк, настоятель у Кременці (Тернопільська область).

3 березня 1991 р. - під час інгресу до  Митрополичої базиліки, Архієпископ Маріан Яворський висвятив двох священиків (Юзефа Михайловського та Анджея Бачинського) та одного диякона (Анджея Зайончковського). Це було перше висвячення у Львівській Катедрі після Другої світової війни.

28 лютого 1992 р. - у Львові відбулася І конференція Римсько-католицького єпископату України, на якій архієпископа Маріана Яворського обрано Головуючим, а канцлера Курії отця Маріана Бучка - секретарем.

12.12.1996 р. - відновлена Митрополича Вища Духовна Семінарія Львівської Архідієцезії, яка в 1945 р. була перенесена зі Львова до Кальварії Зебжидовської, а в 1950 р. - ліквідована..


Площа Архідієцезії
68 000 км²

Кількість вірних
154 000

Кількість священиків
95 дієцезійних
45 чернечих

Кількість деканатів
12

Кількість парафій

271

Покровителі Архідієцезії
ПРЕСВЯТА ДІВА МАРІЯ МИЛОСТИВА
а також
БЛАЖЕННИЙ
ЯКІВ СТРЕПА
АРХІЄПИСКОП–ІСПОВІДНИК

У 1909 р. на прохання св. Архієпископа Йосифа Більчевського св. Пій X проголосив Матір Божу Царицю Польської Корони та бл. Якова Стрепу покровителями Львівської Архідієцезії. В наші дні титул „Матір Божа Цариця Польської Корони” замінили на „Пресвята Діва Марія Милостива”.

У СКЛАД МИТРОПОЛІЇ ВХОДЯТЬ:
Львівська архідієцезія
Київсько-Житомирська дієцезія
Кам’янець-Подільська дієцезія
Луцька дієцезія
Мукачівська дієцезія
Харківсько-Запорізька дієцезія
Одесько-Сімферопольська дієцезія


ЄПИСКОПИ:
Архієпископ-Митрополит – Мечислав МОКШИЦЬКИЙ (з 21.10.2008 р.)
Єпископ-помічник – Леон МАЛИЙ (з 4.05.2002 р.)
Архієпископ-емерит – Кардинал-пресвітер Мар’ян ЯВОРСЬКИЙ (кардинал з 28.01.2001 р.)

ОБЛАСТІ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІДІЄЦЕЗІЇ:

Львівська
Івано-Франківська
Тернопільська
Чернівецька

ДЕКАНАТИ АРХІДІЄЦЕЗІЇ:
Чернівецький
Чортківський
Галицький
Городоцький
Івано-Франківський
Львівський
Мостиський
Самбірський
Стрийський
Тернопільський
Золочівський
Жовківський

Кафедральний Собор Успіння Пресвятої Діви Марії
Митрополича Базиліка – Санктуарій Матері Божої Милостивої та Божого Милосердя.

Більше інформації про діяльність Львівської Архідієцезії за посиланням: http://www.rkc.lviv.ua/index.php?lang=1

 

 

Szlak Klasztorów Poreformackich

Klasztor w Węgrowie

Монастир в Раві-Руській

Zamówienia publiczne

Ta strona internetowa została stworzona i utrzymywana przy finansowym wsparciu Unii Europejskiej. Jej zawartość jest wyłączną odpowiedzialnością Parafii Rzymskokatolickiej św. Piotra z Alkantary i św. Antoniego z Padwy w Węgrowie i niekoniecznie odzwierciedla poglądy Unii Europejskiej.

Ми рекомендуємо

Używamy plików cookies Ta witryna korzysta z plików cookies w celu realizacji usług i zgodnie z Polityką Prywatności i plików Cookies .
Korzystanie z niniejszej witryny internetowej bez zmiany ustawień jest równoznaczne ze zgodą użytkownika na stosowanie plików Cookies. Zrozumiałem i akceptuję.
64 0.075752019882202