6 серпня за монастирем, де знаходиться вхід до музейної виставки «Венгров- місто багатьох культур і релігій», відбулася прес-конференція, на початок проекту «Монастирі-Близнюки: Венгров та Рава Руська - використання потенціалу історичної спадщини ордену Реформатів для розвитку туризму та соціального - культурного життя  в Польщі та Україні». Проект, завдяки якому будуть відроджені два монастирі, у м. Вегров та Рава-Руська в Україні, фінансується Європейським Союзом за рахунок транскордонних коштів "Польща-Білорусь-Україна 2014-2020”.

     Присутніх привітав настоятель о. д-р Ромуальд Коск, який, звертаючись до літургійного свята Преображення Господнього, наголосив, що сьогодні це символічно, адже в Церкві, пам’ятаючи про знаменну подію Преображення Ісуса, починається початок відродження монастиря. Під час конференції Марія Коц - заступник спікера Сенату Республіки Польща презентувала ідею та історію проекту. Вона зобразила цінність, яку проект принесе як місцевій громаді, так і туристам, які все частіше відвідують Венгров. Анджей Слодкі, голова Спільного технічного секретаріату Польща-Білорусь-Україна, який був присутній на церемонії, висловив радість, що один із 17 проектів, які отримали фінансування, буде реалізований у Мазовецькому воєводстві. Також виступили представники місцевої влади: Ева Бештак - староста Вегровського повіту, Павел Мархеля - мер міста Венгров, Конрад Конрад Тшешчковскі  - президент виконавчої компанії ZKM Asis Sp. z o.o.o., а також представник партнера Карітас Львівської Архідієцезії Маркіян Стефанишин. Наприкінці конференції символічним елементом початку проекту став демонтаж загнилих та вологих старих дощок на пандусі, прилеглому до монастирських стін. В урочистому дні також взяли участь: Анна Кашуба - голова Делегатури воєводського відомства в Седльце, Марек Ренік - віцестароста Венгровського повіту, Галина Улінська - заступник міського голови м. Венгрова, Роман Постек - директор Музею озброєнь у замку в Ліві, члени Товариства "Монастир Венгров - Ценрт Діалогу Культур,  парафіяни.

Інформація про проект

     Метою проекту, який триватиме 24 місяці, є підвищення туристичної привабливості прикордонних районів (Польща-Україна), через створення Шляху Постреформатських Монастирів, розвитку діалогу культур, взаємообміну молоддю, організації конференцій та культурних заходів, а також популяризація правила францисканського ордену - любові до найбільш потребуючих. В результаті проекту кількість туристів у прикордонних районах збільшиться, буде створена інфраструктура для соціальних, культурних та освітніх заходів для просування культури та традицій обох країн. Основні ефекти це:

• новий транскордонний туристичний продукт: Шлях Постреформатських Монастирів;

• популяризація культурної спадщини ордену  францисканців реформатів;

• 2 відроджених історичні монастирі;

• надання доступу споживачам до об’єктів з високою мистецькою та культурною цінністю;

• нові функції монастирів: Центр Діалогу Культур у Венгрові та Осередок Діалогу Культур разом із Дитячим будинком сімейного типу у Раві-Руській;

• розвиток діалогу між польською та українською культурами через молодіжні обміни, наукові конференції та культурні заходи

     На початку Шлях Постреформатських Монастирів включатиме 2 монастирі (у Венгрові та Раві-Руській), які в результаті проекту будуть відроджені та виконуватимуть нові (соціокультурні) функції, що відповідають потребам місцевих громад та туристів.

   Для того, щоб створити Центр Діалогу Культур, а також з метою відродження монастиря у Венгрові, передбачено будівельні роботи в будівлі монастиря, пристосування монастиря для місць  ночівлі на 42 особи. Крім того, інтер’єри будуть обладнані необхідним обладнанням та меблями: меблі для 14 туристичних кімнат для гостей, а також меблі та обладнання для багатоцільового приміщення (конференції, концерти, кінопокази, вистави, виставки) у внутрішньому дворику.

     З метою створення Осередку Діалогу Культур та Дитячого будинку сімейного типу, та в рамках відродження монастиря в Раві - Руській, заплановані будівельні роботи у монастирі та костелі, адаптація монастиря для цілей ночівлі (12 туристичних кімнат на 24 місця) та для Дитячого будинку сімейного типу - забезпечення Осередку Діалогу Культур та Дитячого будинку сімейного типу необхідним інвентарем та обладнанням. Крім того, будуть створені кімнати: історична, спортивна, навчально-виховна, відпочинково-інтеграційна для всіх осіб, які перебувають у Осередку Діалогу Культур. Дитячий будинок сімейного типу складатиметься з 4-х сегментів для чотирьох сімей по 12 осіб кожна.

  Постреформаційний монастир у Венгрові

     Ян Казимир Красінський (1607-1669), спадкоємець венгровських маєтків, великий скарбник корони (1658-1669), 27 червня 1668 р. задекларував отцям реформатам варшавської конгрегації новий фундамент у Венгрові. 11 серпня 1673 року о. Томаш Леженський / Лежинський гербу Наленч (бл. 1603-1675), єпископ луцький (1667-1675), видав документ що затвердив фундамент костелу і монастиря у Венгрові. Коронаційний сейм 1674 р. затвердив фундамент монастиря. 9 травня 1675 року були придбані площі та межі маєтку. Після цього збудовано спочатку дерев’яний костел, а потім цегляний монастир. 25 червня 1693 р. о. Павел Костянтин Дубравський дав дозвіл на будівництво кам'яної церкви. Наріжний камінь був закладений 29 червня 1693 року.

     Будівництво костелу Св. Петра з Алкантари та св. Антонія з Падви було завершено в 1705 році. Його проектантом був, ймовірно, королівський архітектор (1672) Тильман з Гамерену (бл. 1632-1706), а виконавцем італійський архітектор Карло Сероні (бл. 1647-1721). Внутрішній інтер'єр церкви був прикрашений поліхромом, який виготовив у 1706-1711 рр. Флорентійський художник Мікеланджело Паллоні (1637 р. - бл. 1713 р.), придворний живописець (1688 р.). 26 травня 1711 р. Храм освятив о. Олександр Бенедикт Виговський (1649-1714), луцький єпископ (1703-1714). У пяту неділю після Свят на св. Бонавентура, тобто 14 липня 1715 року відбулося урочисте завершення будівництва, і передача нового костелу отцям реформатам сином засновника - Яном Бонавентурою (Доброгостом), гр. Красінським (1639-1717), воєводою Плоцька (1688-1717). Тоді ж у 1706-1715 роках було споруджено цегляний монастир за кошти вищезгаданого Яна Бонавентури Красінського.

 Постреформатський монастир у Раві-Руській

     Отці Реформати оселилися в Раві-Руській у 20-х рр. XVIII ст. Спочатку вони служили у дерев’яній каплиці, побудованій у 1725 році Яном Богушем. Монастир був заснований у 1725 р. белським старостою Ґжегожем Жечинським. Цегляні будівлі монастиря та костел св. Архангел Михаїла були вимуровані у 1739 р. за проектом Павла Фонтани. Барочні вівтарі виготовили ченці Себастьян Вольський та Томаш Гроньський, а фрески 18 століття - Ян Пташковський. Фреска у райдужному ковчезі (перед пресвітерієм) аналогічна як у реформатському костелі у Великих Дедеркалах у Тернопільській області. На жаль, вона там була неналежним чином відремонтована, проте тут вона збереглася, хоча частково вже зруйнована. На картині зображено адорування Святого Хреста святими Домініком та Франциском. Мало відомо про історію цього монастиря. Він не був знищений австрійцями. У 1907-1909 роках отець тут був Нарциз Турчан, який помер мученицькою смертю, у концтаборі Дахау. У 1999 році він був беатифікований папою Іваном Павлом II.

zdjęcia: Karolina Skibniewska/Katolickie Radio Podlasie